Прилади обліку

Принцип роботи електролічильника полягає у вимірюванні активної напруги та сили струму в електричному колі, за який час відбувається множення цих значень. Результат цього множення, що являє собою енергію, потім підсумовується і відображається на дисплеї лічильника.

Для визначення характеристик лічильників слід звертатися до їхніх параметрів. Серед них можуть бути відмінності, наприклад, між аналоговими і цифровими моделями, призначення для певної напруги або сили струму, однофазні або трифазні, а також наявність або відсутність додаткових функцій. Виходячи з цих даних, можна вибрати відповідний прилад для будинку або підприємства.

Найпоширенішими є однофазні та трифазні лічильники. Однофазні використовуються в мережах із двома проводами, а трифазні – у мережах із трьома або чотирма проводами.

Лічильники для вимірювання електричних величин бувають трансформаторного типу або працюють постійним струмом. У першому випадку прилад під’єднують до мережі або через вимірювальний трансформатор, або безпосередньо; у другому – через розділовий трансформатор.

З метою забезпечення справедливої оплати за електроенергію та обліку тарифів було розроблено відповідні пристрої. Наприклад, для великих підприємств враховуються різні тарифні періоди. Існують однотарифні та багатотарифні лічильники. Перші вимірюють обсяг споживання за день за одним тарифом і не забезпечують автоматичне зчитування, тоді як другі дають змогу визначити обсяг споживання в різний час доби. Слід враховувати, що деякі тарифи можуть змінюватися в різні періоди.

Багатотарифні лічильники, що мають вбудований пристрій тарифікації, застосовуються в промислових і комерційних будівлях.